До проблеми заробітчан.

НБУ обнадійливо повідомив, що трудова міграція уповільнюється. Мовляв, зокрема через насичення ринку Польщі (див. за посиланням у першому коменті).

Пригадую, як наприкінці 90-х років я спостерігав у Кракові великі черги трудових мігрантів бажаючих поїхати до Німеччини.
Багато німців свого часу періодично відправлялися на заробітки до Австрії ... У свою чергу, австрійці нерідко з задоволенням мігрували на роботу у більш заможню Швейцарію ... 

Але правда полягає ще й в тому, що трохи більше ста років тому швейцарці стояли у під'їздів готелів та ресторанів ... в Києві. Навіть до сих пір, за традицією, портьє в нас називають "швейцарами".

До чого я веду? До того що - так, трудова еміграція це велика проблема. Але це проблема ринкового характеру. І вирішувати її потрібно ринковими методами. Але зрозуміло за участю держави, через відповідні заходи. Наприклад, ті, які запропонувало ГО "Публічний аудит":
(1) зменшення облікової ставки; 

(2) стабілізаційну курсову політику НБУ; 

(3) підтримку вітчизняного роботодавця; 

(4) державну кредитну підтримку при реалізації інвестпроектів; 

(5) впровадження податку на виведений капітал на територіях, де спостерігається посилена трудова міграція; 

(6) залучення внутрішнього капіталу. 

(Детальніше див. за посиланням у другому коменті)

Тобто, трудова міграція має маятниковий характер. Вона має не тільки усім відомі негативні наслідки, але й призводить до збільшення мобільності трудових ресурсів, до зростання заробітної плати (оскільки збільшується попит на робочу силу всередині країни). Мігранти можуть повертатися додому з капіталом, корисним досвідом та know how, відкривати підприємства тут, в Україні...

Впевнений, проблема трудової еміграції - це тимчасова проблема. Я бажаю всім нам якнайшвидшого її вирішення. А на найближчий час: аби усі мігранти (трудові й не тільки!) змогли відсвяткувати різдвяні та новорічні свята разом зі своїми близькими.